Літературно-меморіальний
музей Юрія Федьковича створено 1945 року – як данина шани нашому славному
краянину, визначному українському письменнику і культурно-громадському діячу.
Він був зачинатилем нової української літератури в краї, борцем за народну
освіту, за прогресивну пресу, за розвиток літературної мови на народній основі.
За це його й величають Буковинським Кобзарем, Буковинським Соловієм.
Ініціатором створення музею, його першим директором був український письменник
Григорій Мізюн.
Тривалий
час експозиція музею розміщувалась в одному із корпусів резиденції буковинських
митрополитів, відтак – у приміщенні обласного краєзнавчого музею. А 2004 року гостинно
відчинив свої двері заново створений літературно-меморіальний музей Юрія
Федьковича – у будинку, що став останнім життєвим прихистком письменника.
Основу тематико-експозиційного плану музею розроблено Ольгою Філіпчук, яка
тридцять років була його очільницею.
Експозиція
музею міститься в дев’яти залах та має дві частини: літературну й меморіальну.
Їхнє створення мало на меті відтворити історичну епоху, в якій жив і творив
Юрій Федькович – геніальний літератор, подвижник освітянської і просвітянської
справи на Буковині. У літературній частині на окремих стендах, із вмонтованими
прижиттєвими світлинами і ранніми друкованими виданнями письменника, за
допомогою автографів, рукописів та документів, а також багатосюжетних і
різножанрових ілюстрацій до його творів розкрито основні віхи творчої
діяльності Буковинського Кобзаря. Дух епохи передають експоновані на подіумах
речі хатнього вжитку, старовинні меблі, зразки святкового гуцульського строю.
Окраса
музею – діорама «Садиба Юрія Федьковича» роботи художників Р. Батога та Р.
Лекалова, що навіює високий дух Карпат, відтворює чарівний краєвид родинного
обійстя письменника в Сторонці-Путилові. Задивляються відвідувачі й на ошатний
офіцерський мундир, слухаючи розповідь про роки служби Юрія Федьковича –
бойового офіцера австрійського війська.
Наступна
зала, меморіальна, демонструє інтер’єр першого українського товариства на
Буковині «Руська бесіда», ініціатором створення і почесним членом якого був Ю.
Федькович. Окрім тогочасних книг, фотографій організаторів товариства і
статутів, тут представлені раритетні музичні інструменти, на деяких із них умів
грати наш всебічно обдарований письменник. Сусідня зала – інтер’єр редакції
першої української газети «Буковина», редактором якої був Юрій Федькович.
Зовнішній вигляд відтворено за допомогою речей побуту, тогочасних меблів, канцелярського
приладдя кінця ХІХ – початку ХХ ст. Є тут і робоче місце Федьковича – як
редактора започаткованого ним часопису. На столах – копії перших випусків
«Буковини» за 1885 рік.
Найсвятіше місце музею – меморіальна кімната Юрія Федьковича. Тут він прожив свої останні роки, працював і творив, звідси відійшов у позасвіти 11 січня 1888-го на 54-му році життя. Збереглася паркетна підлога, по якій ступав письменник, робочий стіл, крісло, палиця-келеф, автографи, у книжковій шафі – прижиттєві видання творів Юрія Федьковича, книги з його бібліотеки. Увагу відвідувачів привертає ліра, на якій, окрім скрипки і гітари, колись грав Буковинський Соловій… Тож у будинку, що на площі Соборній, 10 у Чернівцях, знову витає дух самого Юрія Федьковича.
А
над оновленням та збагаченням експозиції в оселі свого славного Патрона, над
збереженням безцінних надбань й популяризацією творчості Буковинського Кобзаря
нині працює колектив щирих шанувальників його таланту: завідувачка музею Леся Колодій, старші наукові співробітники
Галина Дутчак і Наталя Слупська.