Буковина у складі Габсбурзької монархії (1774–1918 рр.)

Буковина розвивалася у правовому полі Австрії (Австро-Угорщини) 144 роки. Із глухого турецько-молдавського середньовіччя край поступово піднявся до рівня новітнього суспільства, поєднавши в собі риси східної та західної цивілізацій. Буковина не досягла рівня розвинутих земель Австрійської корони, але їй було забезпечено найбільший прогрес у всіх сферах крайового життя.

Важливу роль у цьому зіграла революція 1848–1849 років, яка призвела до демократичних змін в Австрійській імперії, де було прийнято конституцію, що змінила правовий статус Буковини і форми правління нею. Поступово в краї утвердилися європейські форми адміністративного управління та місцевого самоврядування.

Реформи другої половини XIX століття створили умови для вільного підприємництва, ринкових відносин. В експозиції представлено матеріали про розвиток лісової, деревообробної, харчової, будівельної, цегельної промисловості. Давні світлини зображують перший залізничний вокзал, перші залізничні квитки, і, навіть, руйнацію залізничного мосту. Чільне місце займають матеріали, присвячені справі розбудови комунального господарства: Едикт від 1895 року «Про введення в дію водогону та каналізації», матеріали про побудову першої електричної станції 1896 року, пуск електричного громадського транспорту – трамваю, 1897 року, убрукування площ і вулиць міста.

Окремо подано теми освіти, музичного життя, театрального мистецтва, архітектури. Буковина була батьківщиною та полем діяльності численних визнаних художників, графіків і скульпторів. Зокрема лише мистецький зал нашої експозиції нараховує понад чотири десятки робіт відомих майстрів живопису. Експонуються полотна майстра станкового живопису Миколи Івасюка, портретиста Юстима Пігуляка, першої жінки-художниці Буковини Августи Кохановської, Євзебія Липецького, Епамінандоса Бучевського, Євгена Максимовича та інших.