Український "Прометей" українського національно-визвольного руху

27 квітня виповнилося 55 років із дня смерті визначного представника буковинської діаспори, дипломата, громадсько-політичного діяча, науковця, викладача, одного з творців українського національного відродження - Романа Смаль-Стоцького.

З цієї нагоди в експозиції відділу «Буковинська діаспора» відбувся меморіальний вечір, присвячений пам'яті буковинця.

Син відомого українського мовознавця, історика та педагога Степана Смаль-Стоцького, Роман сповна реалізував себе як політичний діяч, який зробив помітний вклад у збереження української ідентичності в еміграції. Час його активної політичної, громадсько-просвітницької діяльності співпадає з епохою виборювання Україною своєї Незалежності. А такі люди завжди становили величезну небезпеку і загрозу для противників існування вільної і незалежної України. Про життя і діяльність дипломата, науковця розповів Декан факультету історії, політології та міжнародних відносин, доктор історичних наук, професор ЧНУ Олександр Добржанський. Він наголосив, що така визначна постать заслуговує на повагу та увагу сучасників, а його діяльність та напрацювання, особливо у такі складні часи є обов'язковою для вивчення.

Ще замолоду, у роки Першої світової війни, Роман Смаль-Стоцький був активним діячем Союзу Визволення України, брав участь в організації культурно просвітницької діяльності українців, які перебували в таборах для військовополонених у Німеччині. Робота, що здійснювалася тоді у таких таборах, була надзвичайно важливою і для підтримки морального духу військовополонених, і для усвідомлення себе частиною української нації. Саме про цей етап в житті Романа Смаль-Стоцького розповіла завідувачка відділу «Новітньої історії» Тетяна Мінаєва.

Наприкінці 1918 р. Роман Смаль-Стоцький був назначений дипломатичним представником Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) у Берліні. Після акту злуки ЗУНР з Українською Народною Республікою (УНР) в січні 1919 р. він став радником, а в 1921 р. послом у посольстві УНР в Берліні. На цій посаді Роман перебував до закриття посольства в березні 1923 р., відтоді переїхав до Праги де став професором Українського Вільного Університету.

З кінця 1924 року до початку Другої світової війни Роман Смаль-Стоцький обіймав посаду професора українського мовознавства у Варшавському університеті і секретаря Українського Наукового Інституту у Варшаві а також був редактором його видавництва. Одночасно обіймав різні посади в уряді УНР в еміграції, зокрема посла УНР при польському уряді, міністра культури, міністра зовнішніх справ та віце-прем’єра. У 1926–1939 роках (а також у 1946–1947 роках) був головою Прометейської Ліги. Найбільшим ворогом українства Роман Смаль-Стоцький вважав російський більшовизм, тож ініціював Лігу поневолених Москвою народів, в яку входили представники Грузії, Азербайджану, Туркменістану, Криму, Кубані, Карелії та ін.

На жаль, музей не має оригінальних документів чи робіт Романа Смаль-Стоцького, але для збереження пам'яті про життя визначних людей долучаються також архіви, і, звичайно, бібліотеки. Головний бібліотекар наукової бібліотеки ЧНУ Лариса Ворнік представила унікальну колекцію робіт, серед яких – книга Романа Смаль-Стоцького «Українська мова в совєтській Україні», видана у Варшаві у 1936 році. Зберігається вона в архіві Василя Сімовича і містить дарчий напис Романа Смаль-Стоцького!

Із відкриттям архівів КДБ стало відомо нові цікаві факти, які демонструють визначну роль, яку відіграв буковинець у становленні української Державності.

Після Другої світової війни, з новою хвилею української еміграції, Смаль-Стоцький уповні проявив себе як науковець та організатор. З 1947 року він проживав у США. У 1955 р. він став президентом Головної Ради Наукових Товариств ім. Т. Шевченка, а з 1957 очолював Наукове Товариство ім. Т. Шевченка у США. Довгий час працював професором університету Маркетта в місті Мілуокі, штат Вісконсін. На базі цього університету ним був заснований слов'янський інститут, який Роман Смаль-Стоцький очолював до самої смерті в 1969 році. Лариса Ворнік представила книгу Романа Смаль-Стоцького з бібліотеки Аркадія Жуковського, видану саме в цьому місті в 1952 році «Національна проблема Радянського Союзу і російський комуністичний імперіалізм».

У 1964 році Роман Смаль-Стоцький став Головою Комітету Пам’ятника Шевченкові (КПШ) у Вашингтоні. Епопея, яку довелося пройти тоді українській громаді в Америці, є надзвичайно цікавою і заслуговує окремого допису. Завдяки злагодженій роботі команди на чолі із Романом Смаль-Стоцьким, і всій українській громаді, за короткий час була зібрана велика сума грошей і проведена масштабна робота для того, щоб цей пам'ятник з'явився у столиці США. Копія фото, яке свідчить про цю історичну подію, зберігається в експозиції відділу «Буковинська діаспора».

Україна, українська мова і національна ідентичність завжди були для нього на першому місті! Будучи важко хворим, Роман Смаль-Стоцький свідомо витратив велику суму грошей, які зібрала йому для лікування українська громада, на перевидання своєї книги «Українська мова в совєтській Україні». Вийшла вона у 1969 році.

У рік його смерті…