Українці шанують багато свят. Одним з головних є
Великдень – світле і добре свято, яке несе віру, надію та любов. Напередодні
цього свята у #ЧОКМ вже відбулося чимало заходів, виставок і
презентацій.
3 квітня великодню тему в музеї продовжила лекція Іванни
Стеф’юк – письменниці, літературознавиці, етнографині, кандидатки філологічних
наук, кураторки етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури
і мистецтва.
Іванна Стеф’юк знайомила слухачів із своїм дослідженням
«Цукрові писанки та уквітчані гойдалки – деякі спостереження за міськими
великодніми традиціями».
Модерувала захід завідувачка відділу науково-методичної
та науково-освітньої роботи Людмила Косован.
У лекції йшлося про міські традиції відзначення Великодня
у першій половині ХХ ст. та чим вони відрізнялися від сільських.
«Подумалося ще про таке: коли говоримо про великодні традиції села чи міста 100, 50 років тому, уявляється багато чого у романтичному фільтрі – красиві предки з вишуканим побутом і багатими обрядовими приписами. А якщо хронологічно – це часи Першої, Другої світових воєн, напівголодного міжвоєння, відтак «суворі 90-ті»… тільки ось за естетикою опису це не відразу і побачиш. Бо оця вроджена риса українців у складні часи творити красу – вона зачаровує і трохи відволікає від хронології», – ділилася роздумами письменниця.
Під час бесіди кожен зміг зануритися у минуле й дізнатися як святкували Великдень різні етнічні спільноти на Буковині, почути цікаві спогади чернівчан, а також побачити давні українські, польські, румунські, німецькі та англійські великодні листівки.