Наш край в першій половині ХХ століття. І світова війна і міжвоєнний період


Розділ експозиції створений у 2013 році, складається із 8 залів.
Експозиція розпочинається матеріалами, які розповідають про початок та перебіг І світової війни на території краю. Представлено карту воєнний дій 1914–1916 років, фотографії зруйнованих міст, документи про мобілізацію місцевого населення, перебування російських військ у Чернівцях, концтабори в Австрії та в Росії, в яких утримувались буковинці за симпатії до однієї із ворогуючих сторін. Особливий інтерес викликає пропелер російського літака, що розбився неподалік с. Іспас Вижницького повіту.
Окремий блок експонатів присвячений подіям Української революції, Січовим Стрільцям, Буковинському Народному Вічу та встановленню української влади на Буковині після розпаду Австро-Угорської імперії. Проте українська влада, встановлена на Буковині у 1918 році, проіснувала дуже короткий період часу. 11 листопада 1918 р. війська королівської Румунії вступили у Чернівці. Експонуються фото учасників та організаторів опору румунським окупаційним військам, матеріали про Хотинське повстання в січні 1919 р. та повстання солдатів 113 піхотного полку у листопаді 1919 р. Ряд матеріалів розповідає про подальшу долю учасників Хотинського повстання, частина з яких влилася у ряди 45-ї стрілецької дивізії Червоної армії, інша – продовжила боротьбу за Українську державу у лавах УГА та армії УНР, зокрема, представлені матеріали про полковника армії УНР П. Болбачана.
Період окупації краю королівською Румунією тривав з 11 листопада 1918 року по 28 червня 1940 року. В експозиції подано матеріали про політичне життя краю, активну румунізацію українського населення, економічне становище та світову економічну кризу 1929–1933 років.
Окремими темами подано матеріали про аграрну реформу та стан сільського господарства краю, другу хвилю еміграції найбіднішого населення краю до країн Південної та Північної Америки.
Один із залів експозиції присвячений освіті краю та релігійному життю населення Буковини в роки румунської окупації.
Особливий інтерес у відвідувачів викликає інтер’єр хати багатодітної селянської родини із с. Витилівка Кіцманського повіту.
В 1935 році Чернівці за кількістю населення посідали друге місце в Румунії, тут проживало близько 120 тисяч чоловік. За національним складом населення було досить різноманітним. Цим пояснюється велика кількість культурно-освітніх товариств, здебільшого, національних, які діяли на Буковині в цей час.
В 20–30-х роках ХХ ст. в Чернівцях працював ряд відомих талановитих митців, зокрема, художники О. Шевчукевич, Д. Ботушанська, письменниця О. Кобилянська, лунали голоси оперних співаків – Дениса та Ореста Руснаків, Йозефа Шмідта. Особливою прихильністю у мешканців буковинського краю користувався театр. Матеріали про культурне життя Чернівців та Буковини широко представлені в експозиції.
З допомогою меблів, посуду, речей побуту в експозиції музею відтворено фрагмент інтер’єру заможного міського жителя 30-х років ХХ ст.
В червні 1940 року після обміну нотами між урядами СРСР та Румунії, румунські війська залишили Північну Буковину і Бессарабію, а 28 червня 1940 року на ці території вступила Червона Армія. Відразу ж нова влада починає націоналізацію промислових підприємств, залізниць, землі, а згодом в селах починають створюватись колгоспи. Значно збідніло населення краю внаслідок обміну грошей: обмін румунського лея на радянський карбованець відбувався у співвідношенні 1:40. Хвиля репресій щодо місцевого населення розпочалася вже влітку 1940 року. В експозиції представлені матеріали і про розстріл мирного населення на радянсько-румунському кордоні та репатріацію німецького населення на захід.
Незважаючи на значне зубожіння населення в міжвоєнний період, на Буковині поважались родинні цінності і традиційний уклад життя. Згідно традиційного розподілу праці в родині обов’язком жінки було нагодувати та одягнути всю сім’ю. Серед експонатів, які розповідають про жінку-господиню – посуд, жорна, терлиця, веретена, ткацький верстат (кросна), зразки вишивок одягу, прикраси, тканий килим та багато інших речей, якими опікувалась буковинська жінка. Особливе місце в експозиції цього залу займає жіночий одяг із колекції відомого колекціонера Івана Снігура.
Про традиційні для буковинців ремесла, якими займались переважно чоловіки розповідають матеріали наступного залу. Одними із найдавніших є ремесла, пов’язані із обробкою дерева. В експозиції представлені: дерев’яний кухонний посуд, діжки, зільниці, ракви, дійниці, цебри, інструменти для обробітку деревини.
Окремі теми експозиції – гончарство, ковальство, рибальство, вівчарство, лозоплетіння, обробка рогу, бджільництво, обробка шкіри. Кожна із них представлена оригінальними експонатами, які є свідченням того, що буковинці, незважаючи на неодноразові зміни влади, нестабільність і зубожіння в першій половині ХХ ст. зуміли зберегти свої звичаї і традиції.