Музей-садиба Юрія Федьковича в смт Путила
У самому центрі Буковинських Карпат, у селищі Путилі (стара назва – Сторонець-Путилів), понад річкою Путилкою, розкинулося просторе подвір’я, обнесене старовинною огорожею, на якому стояла родинна хата Ю. Федьковича. Саме тут майбутній письменник народився, зростав, тут формувався його талант, звідси повела його дорога у непрості життєві круговерті, у складнощі буднів громадського діяча та чарівний і загадковий світ поета-лірика, який завжди, де б не доводилося йому бути, залишався гуцулом з Карпат. Нині тут музей-садиба письменника.
Рішення про створення літературно-меморіального музею на садибі Ю. Федьковича було прийняте в 1940 році, але відкрити музей не вдалося: на заваді стала війна. В жовтні 1944 року пожежа повністю знищила родинну хату письменника, вцілів лише фундамент, криниця та модрина, посаджена за життя Ю. Федьковича.
Згодом на території садиби жителі селища спорудили будинок, у якому розмістився літературний музей Ю. Федьковича. Його експонати розповідають про путильський період життя і творчості письменника. В 1959 році з нагоди 125-річчя від дня народження Ю. Федьковича в садибі біля музею встановили його погруддя.
Відновити родинну хату Ю. Федьковича вимагало саме життя. Адже тут Ю. Федькович народився, тут минули його дитячі та юнацькі роки. Сюди він повернувся в 1863 р. після 10-річної виснажливої служби у цісарській армії і прожив у Путилі до 1876 р. Тут він написав свої кращі твори, сповнені протестом проти соціального і національного гніту.
8 серпня 1974 року, в день 140-ї річниці від дня народження Ю. Федьковича, відбулося урочисте відкриття його відбудованої родинної хати. Відтворити зовнішній та внутрішній вигляд родинної хати письменника допомагали наукові співробітники Чернівецького літературно-меморіального музею Ю. Федьковича. Вивчаючи документи, старі фотографії, листування письменника, спогади сучасників вони зробили опис світлиці, одягу та різних речей, що були в оселі. На основі цього опису художник, заслужений діяч мистецтв України О. С. Плаксій створив ескізи зовнішнього та внутрішнього обладнання хати та всієї садиби, які й були втілені у життя.
До 150-річчя від дня народження буковинського соловія, в 1984 році було споруджено новий пам’ятник Ю. Федьковичу (скульптор В. Бородай, архітектор Б. Городнечний), який замінив погруддя, встановлене в 1959 році.
Краяни не забувають свого співця: вже стало доброю традицією щорічно у першу серпневу неділю збиратися на Федьковичевому подвір’ї біля його родинної хати на літературно-мистецьке свято «Шовкова косися» з нагоди дня народження славного буковинця. Вперше це свято відбулося в 1974 році. Під час проведення «Шовкової косиці» народні умільці та члени асоціації майстрів гуцульського ужиткового мистецтва демонструють свої творчі набутки: вишивку, різьбу по дереву, писанки, картини, килими, рушники… На суд громади свої перші спроби виносять поети-початківці, і, звичайно ж, лунає слово Федьковича та про Федьковича.