Історія краю в період Молдавського князівства та Австрійської імперії (середина ХIV – поч. ХХ ст.)


Буковина в складі Молдавського князівства (1359–1774)


Молдавський період в історії Буковини є одним із найтриваліших у часовому вимірі та налічує понад 400 років.
Це період розвитку феодальних відносин на території краю з жорсткою системою оподаткування, про що свідчать документи того часу, і подальшим прийняттям в 1646 році молдавським господарем Васіле Лупу «Уложення», яке законодавчо оформило кріпосне право.
Це період васальної залежності Молдавського князівства від Османської імперії з 30-х років XVI століття та тривала боротьба з турками. Військові обладунки та зброя молдавських воїнів, турецьких, польських летючих гусарів є наглядною демонстрацією жорстоких середньовічних баталій, які мали місце на території краю.
Великий вплив на Молдавське князівство та Буковину мали події, пов’язані з визвольною війною українського народу проти польської шляхти 1648–1654 років під проводом Богдана Хмельницького. Про це красномовно розповідають матеріали про окремий «волоський полк», в якому служили вихідці з Буковини, та дипломатичні перемовини, які велися між Богданом Хмельницьким та Васіле Лупу.
Оригінальні експонати у вигляді амуніції турецьких та російських воїнів розповідають про війни XVIII століття, які мали місце на території Молдавського князівства і, в кінцевому результаті, призвели до змін в державному підпорядкуванні Буковини.
Таким чином, територія краю опинилася в складі різних держав, що істотно вплинуло на подальшу долю Буковини.

Буковина в складі імперії Габсбургів (1774–1918)


Буковина розвивалася в правовому полі Австрії (Австро-Угорщини) 144 роки. Із глухого турецько-молдавського середньовіччя край поступово піднявся до рівня новітнього суспільства, поєднавши в собі риси східної та західної цивілізацій. Буковина не досягла рівня розвинутих земель Австрійської корони, але їй було забезпечено найбільший прогрес у всіх сферах крайового життя.
Важливу роль у цьому зіграла революція 1848–1849 років, яка призвела до демократичних змін в Австрійській імперії, де було прийнято конституцію, що змінила правовий статус Буковини і форми правління нею. Едикт «Про надання статусу Герцогства Буковина» від 9 грудня 1862 року в експозиції є відображенням утвердження європейських форм адміністративного управління та місцевого самоврядування.
Реформи другої половини XIX століття створили умови для вільного підприємництва, ринкових відносин. В експозиції представлено матеріали про розвиток лісової, деревообробної, харчової, будівельної, цегельної промисловості. Давні світлини зображують перший залізничний вокзал, перші залізничні квитки, і, навіть, руйнацію залізничного мосту. Чільне місце займають матеріали, присвячені справі розбудови комунального господарства: Едикт від 1895 року «Про введення в дію водогону та каналізації», матеріали про побудову першої електричної станції 1896 року, пуск електричного громадського транспорту – трамваю, 1897 року, убрукування площ і вулиць міста.
Окремо подано теми освіти, музичного життя, театрального мистецтва, архітектури.
Буковина була батьківщиною та полем діяльності численних визнаних художників, графіків та скульпторів. Зокрема, лише мистецький зал нашої експозиції нараховує 37 робіт відомих майстрів живопису. Серед них ім’я майстра станкового живопису Миколи Івасюка, портретиста Юстима Пігуляка, першої жінки-художниці на Буковині Августи Кохановської, Євзебія Липецького, Епамінандоса Бучевського, Євгена Максимовича та інших.