Чернівецька область: події, факти, імена…


Експозиція на документальному і речовому матеріалі висвітлює соціально-політичні процеси в краї та зміни в житті буковинців у період входження Чернівецької області до складу УРСР.
Чернівецька область була утворена 7 серпня 1940 року відповідно до Закону, ухваленого Верховною радою СРСР, і включена до складу Української РСР. За роки ІІ світової війни господарству краю було завдано збитків на суму понад 150 млн. карбованців, тож у повоєнний період населення краю приступило до відбудови зруйнованого народного господарства. Упродовж року в Чернівецькій області поновили свою роботу 157 промислових підприємств. Тут розвиваються традиційні для краю легка, харчова, лісова і деревообробна промисловість, згодом з’являються нові галузі промисловості, такі як машинобудівна, хімічна та інші. У 1970-х роках розпочалось будівництво Дністровського комплексного гідровузла, який відіграв важливу роль в економічному розвитку області. На початку 80-х років в Чернівецькій області працювало 150 промислових об’єктів. Внесок Буковини у загальноукраїнський потенціал був досить потужним: майже 100% випуску нафтопереробної апаратури, 20% котельно-допоміжного устаткування, близько 10% трикотажу, стільки ж меблів та іншої деревообробної продукції, 16% панчішно-шкарпеткових виробів. В експозиції представлені фотографії різних підприємств області, будівництва Новодністровської ГАЕС, зразки обладнання та продукції окремих підприємств: макети шахтного млина (перша продукція машинобудівного заводу), теплообмінника та сталевого мірника для хімічної промисловості, модель механічного ткацького верстата та ін.
На час приєднання Чернівецької області до УРСР провідне місце в економіці краю займало сільське господарство. «Колгоспне будівництво» на Буковині розпочалось ще в 1940 році, однак селяни швидко усвідомили, що їх вкотре ошукують, намагаючись нав’язати нове кріпацтво, і у повоєнний період всіляко чинили спротив створенню нових форм господарювання. Голодомор 1946–1947 рр., активний наступ на «куркуля», масові репресії, виселення місцевого населення до Сибіру та в Казахстан вирішують питання суцільної колективізації на території краю. У 1949 р. 500 колгоспів об’єднали 98% селянських дворів. В експозиції представлені матеріали про хід колективізації в області, сільськогосподарське виробництво, зразки окремих технічних пристосувань, які широко використовували селяни у середині ХХ ст.
Окремі теми розповідають про стан освіти, охорони здоров’я та культури в Чернівецькій області. Представлені матеріали про провідних науковців Чернівецького державного університету та медичного інституту, створення Чернівецького музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської, Буковинського ансамблю пісні і танцю. Низка матеріалів присвячені спортивним досягненням буковинців та подіям, пов’язаним із Олімпійськими іграми 1980 року.
Серед музейних предметів, які традиційно привертають увагу відвідувачів – макети теплохода «Буковина» та танкера «Чернівці», сувеніри, подаровані чернівчанам екіпажем теплоходу «Буковина», фрагмент типового інтер’єра міського помешкання другої половини ХХ ст.
Події Афганської війни 1979–1989 років стали ще одним випробуванням для буковинців – як і для всіх жителів СРСР. Через горнило цієї війни пройшли 2156 наших земляків, 56 із яких повернулось додому у скорботних «чорних тюльпанах». Назавжди юними залишились Ростислав Оліовський, Валерій Савчук, Юрій Токарюк, Валерій Косов та інші буковинці, фотографії, особисті речі та нагороди яких представлені у вітринах.
Окремою темою є розділ експозиції, який розповідає про участь буковинців у ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яка сталася 26 квітня 1986 року. Експонується захисний костюм ліквідатора аварії та фотографії співробітників органів внутрішніх справ, працівників пожежних частин, військовослужбовців, медиків, які були учасниками тих подій. Статус постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в Чернівецькій області мають 19,5 тисяч осіб, з яких 2418 – учасники ліквідації, 400 – інваліди.